Світле свято Великодня

 

Великдень

   Великдень зараховують до тих свят, дата яких змінюється кожного року, визначеної немає. Зазвичай він відзначається не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня. У перекладі з давньоєврейської мови "Пасха" - "проходження повз, позбавлення". Інші назви цього свята: Світле Воскресіння, Христов день. За переконанням православних віруючих, Великдень пов'язаний з воскресінням Ісуса Христа, а отже, символізує перемогу добра над злом в світла над пітьмою. Христове Воскресіння стало своєрідним свідченням того, що Ісус Христос - це істиний Спаситель, оскільки він переміг смерть воскреснувши. І цим він дав надію всім віруючим людям, власне зробив людей переможцями смерті, адже, відновідно до заповідей  Святого Письма, кожна людина протягом праведного свого земного життя може заслужити право на власне безсмертя.
   Божественній славі Сина Божого та величі світлого Великодня відповідає особлива урочистість, із якою проводиться богослужіння як у перший день Великодня, так і протягом усього великоднього тижня.
   Після свого воскресіння Ісус Христос перебував на землі ще протягом сорока днів. У цей період Він з'являвся святим апостолам і навчав їх Божественної мудрості. ТомуВеликодні свята й тривають протягом сорока днів.
   Чому Великдень - це великий день за народними уявленнями? Давні легенди кажуть, що того дня, коли Ісус Христос народився, день був такий довгий і ясний, що дорівнював аж сімом сучасним дням. Ось така одна з народних версій походження назви цього свята.
   Священники цього дня навіть одягають світлий церковний одяг замість повсякденного темного. До початку утрені священники, відповідно до стародавніх традицій, обкурюють церкву фіміамом. Це на знак ушанування благодаті, що люди отримали через Христове воскресіння. За давніх часів слід було ставити в храмах і церквах спеціальний посуд із палаючим вугіллям для обкурювання приміщення. Під час великоднього богослужіння в церкві запалюють усі світильники.
   На Великдень до церкви збирається така сила людей, що не всі й у церкву можуть увійти. Ті, хто спізнився й тому "не помістився" в приміщенні, стоять на вулиці перед церквою та слухають святкову службу.
   Потаємні бажання, загадані під час великоднього богослужіння, мають магічну силу, як і майже все, що пов'язане із цим чудовим святом. У відповідь на священникове "Христос воскрес!" треба не відповідати "Воістину воскрес!", а загадати заповітне бажання - і воно обов'зково здійсниться.
   Вітати одне одного - христосуватися - люди починають одразу після Великоднього богослужіння. Звичай велить цілуватися, обмінюючись крашанками.
   Одразу після служби в церкві добрий господар не поспішає за стіл, а спочатку обходить своє господарство, пересвідчується, що все в порядку, посипає свяченою сіллю, відганяючи в такий спосіб нечисту силу, вітається з худобою. і тільки після цього заходить до хати, де в цей момент дбайлива господиня подає на стіл святковий обід. Перпед тим як сісти до столу й узятися до смачного обіду, уся родина урочисто вмивається в мисці з водою. у яку покладено три крашанки червоного кольору.
   У великодній понеділок люди ходять одне до одного в гості, обмінюються крашанками та пасками, цілуються - христосуються. урочистий обов'зок віднести святкові пироги покладається на дітей. Ті, хто отримує подарунки, заохочують маленьких візитерів солодощами та дрібними грішми, причому солодощами має пригощати жінка, а грішми обдаровувати - господар дому. А наступного дна діти, здебільшого хлопчики, виголошували перед родичами та друзями великодні вірші, вітаючи всіх зі святом і бажаючи всього найкращого:
               Коли прийняв Ісус муки,
               Узяла його під руки,
               Його мати стояла,
               Такі слова промовляла:
               "Як будеш ти воскресати,
               Перед тобою будуть янголи літати
               Зі святим Воскресінням вітати."
   Третій день Великодня - день проводжання свята. Молодіжні громади збиралися на танці, ігри, розваги. Від цього дня починається так звана "вулиця" (молодіжні вечорниці на вулиці, просто неба). Триває "вулиця" аж до 14 вересня. Завдяки цьому звичаю зберігалися народні традиції, позитивні дружні стосунки. Зараз цієї традиції вже майже не дотримується, молодь обирає дещо інші розваги.
 
 
 
  
 


Вербна неділя

 
   За тиждень до Великодня святкується вербний тиждень. Відповідно до народних вірувань, у цей день у жодному разі не слід сіяти городину, оскільки в цьому разі все виросте гірке й тонке.
   За легендою, коли Ісус Христос їхав верхи на віслюку, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. А оскільки пальмових гілок не маємо, то святимо вербові, відповідно до вибору наших далеких предків.
   Перед вербною неділею до церкви люди везуть вербове гілля, щоб зранку під час святкового богослужіння посвятити його. У цей день усі богобоязкі люди обов'язково повинны пыти до церкви, щоб посвятитьи вербу. Той, хто проспить процедуру освячування верби, по поверненні з церкви легенько б'є свяченими гілками:
   Це не я б'ю, а верба б'є,
За тиждень - Великдень!
   Коли верба вже посвячена священиком, діти один перед одним стараються встигнути проковтнути по кілька "котиків". За народними переконаннями, ці ці свячені "котики" вбережуть горло від хвороби. Народні знахарі широко використовували свячену вербу під час приготування цілющих настоїв і напоїв як для людей, так і для тварин: і від ревматизму, і від лихоманки, і від головного болю, і від шлункових захворювань, і для загоювання ран.
   Свяченій вербі приписували й інші магічні властивості, зокрема, виганяючи впенше худобу на пасовисько, треба обовя'язково поганяти її свяченою вербою, щоб нечиста сила свяйську тварину обминала.
   Добрі господарі після повернення з церкви садять на городі по кілька гілочок свяченої верби. Це сприяє гарному врожаю та злагоді в господі. Ті гілки, що залишилися, треба поставити під образами.
   Молодь жартома била одне одного свяченими вербовим гіллям ще по дорозі із церкви. При цьому треба промовляти слова:
Будь великий, як верба!
Будь багатий, як земля!
Будь сильний, як вода!
   Після "використання" свячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами - це великий гріх. І викидати її теж не можна, а слід обережно зібрати в одному місці та спалити.
 
 
 


Вода - для життя


Вода - важливий фактор життєдіяльності людини

Людина здавна мріяла про безсмертя. Мандрівники в заморських країнах, алхіміки в лабораторіях настирливо шукали еліксир життя та джерело вічної молодості. Та вони й не здогадувалися, що таємничий еліксир — це звичайна вода. Та сама вода, що заповнює моря, озера, річки, випадає на землю дощами, вкриває її сніговою ковдрою. Вода, без якої немож- ливе існування всього живого.
Вода-найдивовижніше і найпоширеніше природне з’єднання - джерело життя на Землі. Вона - невід’ємна умова існування, здоров’я і активної діяльності людини.
Вода посідає особливе місце в порівнянні з іншими речовинами, відомими на Землі. Чим глибше вчені пізнавали воду, тим більше переконувалися в оригінальності її поведінки, в неймовірності її властивостей, в нових, ще не до кінця розкритих її структурних особливостях.
Вода, можна сказати, - найпопулярніша і найзагадковіша рідина з усіх існуючих на Землі. Поети присвячували їй дивовижні рядки. Прозаїки навіть про ”краплю роси” написали безліч сторінок. А вчені й донині , як і сотні літ назад, не можуть дати точні відповіді на начебто нескладне питання : що таке вода?
Вода - це початок всього існуючого на Землі, казали в стародавні часи.
Вода - це проста речовина, єдина і неподільна, вважали у середні вік.

ЦІКАВО ЗНАТИ, ЩО...
Вода дуже корисна школярикові, організм у шкільному віці потребує близько 1,5 – 2 л. Рідини, яка зазвичай надходить із їжею. Удень склянка води додає енергії, забезпечує якість мислення. Увечері допомагає печінці виробляти жовч для ранкового травлення. Добре брати із собою до школи джерельну водичку в пластиковій пляшці.
***   ***   ***   ***   ***  
У Чорному морі налічується 167 видів риб. Вони унікальні не тільки за видами, але і за свохми назвами. Багато хто з цих названий, як хижі і домашні тварини, птахи, різні предмети і явища - бички, корови, лисиці, коти, собаки, голки, гієни, рябчики, миші, півні, павичі, перепелиці, звіздарі, султанки, дракони…
***   ***   ***   ***   ***
Мешканці бразильського міста Пара визначають час не за годинником і навіть не за сонцем, а за дощем; невеликі тропічні зливи випадають у місті кілька разів на день і майже завжди в один і той самий час.
***   ***   ***   ***   ***
Багато рослин і тварин живуть тільки у воді: риби, водорості, кити, дельфіни...
***   ***   ***   ***   ***
У найглибшій точці Світового океану (Маріанський жолоб, 11034 м.) кинутій у воду залізній кульці потрібно більше години, щоб досягти океанського дна...
***   ***   ***   ***   ***
Хмари утворюються з водяної пари. Цей невидимий газ не виказує себе, поки в повітрі не з'вляються крихітні часточки пилу. Водяна пара осідає на них і перетворються на маленькі краплинки. Вони й утворюють хмари. Але це не означає, що зараз же піде дощ. Краплинки зливаються одна з одною, ростуть. Коли краплинки стануть такими важкими, що не можуть триматися в хмарі, починається дощ. Якщо краплинки невеликі, дощ мрячить, якщо великі та їх багато - іде сильний дощ, злива...