Світле свято Великодня

 

Великдень

   Великдень зараховують до тих свят, дата яких змінюється кожного року, визначеної немає. Зазвичай він відзначається не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня. У перекладі з давньоєврейської мови "Пасха" - "проходження повз, позбавлення". Інші назви цього свята: Світле Воскресіння, Христов день. За переконанням православних віруючих, Великдень пов'язаний з воскресінням Ісуса Христа, а отже, символізує перемогу добра над злом в світла над пітьмою. Христове Воскресіння стало своєрідним свідченням того, що Ісус Христос - це істиний Спаситель, оскільки він переміг смерть воскреснувши. І цим він дав надію всім віруючим людям, власне зробив людей переможцями смерті, адже, відновідно до заповідей  Святого Письма, кожна людина протягом праведного свого земного життя може заслужити право на власне безсмертя.
   Божественній славі Сина Божого та величі світлого Великодня відповідає особлива урочистість, із якою проводиться богослужіння як у перший день Великодня, так і протягом усього великоднього тижня.
   Після свого воскресіння Ісус Христос перебував на землі ще протягом сорока днів. У цей період Він з'являвся святим апостолам і навчав їх Божественної мудрості. ТомуВеликодні свята й тривають протягом сорока днів.
   Чому Великдень - це великий день за народними уявленнями? Давні легенди кажуть, що того дня, коли Ісус Христос народився, день був такий довгий і ясний, що дорівнював аж сімом сучасним дням. Ось така одна з народних версій походження назви цього свята.
   Священники цього дня навіть одягають світлий церковний одяг замість повсякденного темного. До початку утрені священники, відповідно до стародавніх традицій, обкурюють церкву фіміамом. Це на знак ушанування благодаті, що люди отримали через Христове воскресіння. За давніх часів слід було ставити в храмах і церквах спеціальний посуд із палаючим вугіллям для обкурювання приміщення. Під час великоднього богослужіння в церкві запалюють усі світильники.
   На Великдень до церкви збирається така сила людей, що не всі й у церкву можуть увійти. Ті, хто спізнився й тому "не помістився" в приміщенні, стоять на вулиці перед церквою та слухають святкову службу.
   Потаємні бажання, загадані під час великоднього богослужіння, мають магічну силу, як і майже все, що пов'язане із цим чудовим святом. У відповідь на священникове "Христос воскрес!" треба не відповідати "Воістину воскрес!", а загадати заповітне бажання - і воно обов'зково здійсниться.
   Вітати одне одного - христосуватися - люди починають одразу після Великоднього богослужіння. Звичай велить цілуватися, обмінюючись крашанками.
   Одразу після служби в церкві добрий господар не поспішає за стіл, а спочатку обходить своє господарство, пересвідчується, що все в порядку, посипає свяченою сіллю, відганяючи в такий спосіб нечисту силу, вітається з худобою. і тільки після цього заходить до хати, де в цей момент дбайлива господиня подає на стіл святковий обід. Перпед тим як сісти до столу й узятися до смачного обіду, уся родина урочисто вмивається в мисці з водою. у яку покладено три крашанки червоного кольору.
   У великодній понеділок люди ходять одне до одного в гості, обмінюються крашанками та пасками, цілуються - христосуються. урочистий обов'зок віднести святкові пироги покладається на дітей. Ті, хто отримує подарунки, заохочують маленьких візитерів солодощами та дрібними грішми, причому солодощами має пригощати жінка, а грішми обдаровувати - господар дому. А наступного дна діти, здебільшого хлопчики, виголошували перед родичами та друзями великодні вірші, вітаючи всіх зі святом і бажаючи всього найкращого:
               Коли прийняв Ісус муки,
               Узяла його під руки,
               Його мати стояла,
               Такі слова промовляла:
               "Як будеш ти воскресати,
               Перед тобою будуть янголи літати
               Зі святим Воскресінням вітати."
   Третій день Великодня - день проводжання свята. Молодіжні громади збиралися на танці, ігри, розваги. Від цього дня починається так звана "вулиця" (молодіжні вечорниці на вулиці, просто неба). Триває "вулиця" аж до 14 вересня. Завдяки цьому звичаю зберігалися народні традиції, позитивні дружні стосунки. Зараз цієї традиції вже майже не дотримується, молодь обирає дещо інші розваги.
 
 
 
  
 


Немає коментарів:

Дописати коментар