**********************************************************************************
************************************************************************************
Невтомні руки і співуча душа
КРАСИВО, чесно й світло йде по життю Уляна Семенівна Курильчик із села Малушка, що в Березнівському районі. Майже тридцять років відпрацювала лісокультурницею у місцевому лісництві. За славні трудові звершення їй було присвоєно почесне звання заслуженого працівника сільського господарства України. А ще ця чудова жінка — мати-героїня, адже народила й виховала сімох хороших діток. Нині У.С.Курильчик на пенсії, але не сидить склавши руки — повноцінно веде домашнє господарство, допомагає дітям, оточує любов’ю і турботою внуків. А вечорами співає в місцевому народному аматорському фольклорному ансамблі. Разом зі своїми подругами-співачками Уляна Семенівна вже понад два десятки років виступає на обласній та районній сценах, перед односельцями й жителями навколишніх сіл.
Взято із сайту http://silskivisti.kiev.ua/18956/Poshta.php?n=17856
Рачок П. Невтомні руки і співуча душа. - Надсл. вісник. - 2012. - 27 липня.
Рачок П. Невтомні руки і співуча душа. - Надсл. вісник. - 2012. - 27 липня.
***********************************************************************************
Тарасюк Л. Надслучанський вісник . - 11 червня 2013 року
*********************************************************************************
**********************************************************************************
Надслучанський вісник 10 листопада 2010 року
********************************************************************************
Олександр Мотруніч. Школа вселяє надію на майбутнє. - Надслучанський вісник. - 2013рік. - 18 червня.
***********************************************************************************
Надслучанський вісник 30 серпня 2000 рік
************************************************************************************
Надслучанський вісник 13 жовтня 2010 рік
***********************************************************************************
Ничипорук Ірина. " Її інакше, як мамою, назвати не можна". - Рівненська газета. -
№119. - 11 жовтня 2006 року
******************************************************************************
"Село моє, мені ти часто снилось..."
Нещодавно у рідну школу с. Малушки Березнівського району завітала поетеса і художниця Людмила Степанівна Власюк. У цьому селі минуло її дитинство, тут вона написала свій перший вірш. Знайомство уже з новою та просторою школою вразило її до глибини душі.
У бібліотеці, яку Марія Сергіївна Сулім перетворила на вітальню з вишитими рушниками, квітами, відбулася зустріч поетеси з родичами, однокласниками, знайомими, учителями та учнями. На свято запросили першу вчительку Н.С.Паньковець, яка розповіла, якою ученицею була Людмила, про її захоплення, улюблені уроки. Перша вчителька побажала поетесі нових творчих злетів. Людмила Власюк на знак поваги подарувала вчительці квіти. На зустрічі відбулася презентація збірки поетеси «Вічні жорна», з якої учні старших класів, учителі читали вірші. Ведуча В.М.Марійчик характеризувала кожен розділ книжки,
коментувала кожну прочитану поезію. Присутні переглянули слайди до деяких поезій, виставку авторських робіт – малюнків «Художній світ Людмили Власюк». Учасники свята ставили гості запитання, на які вона давала обґрунтовано-філософські та повчальні відповіді. Одним із перших було запитання учня 7 класу:
- Коли ви написали свій перший вірш?
Це був вірш про пташку, який я написала
у 3-4 класі. Мені порадили надіслати
його до газети «Червоний прапор»,
звідки прийшла відповідь, що
над цією поезією ще слід трішки попрацювати. Однак для мене це був міні-подвиг, моє перше досягнення. Інколи навіть шкільні твори я писала у поетичній формі. Учні 9-11 класів запитували:
- Що надихає вас на творчість?
- Саме життя, - відповіла поетеса. -Натхнення є скрізь: у промінчику сонця, що блукає на скатертині, у бруньці, що розпускається навесні, у квітці, у веселці, у людині, яка поруч із тобою. Полюби ближнього свого - і світ розкриє перед тобою свої обійми, і відчуєш ти щастя, і прийде натхнення.
|
- Чи продумуєте ви свої вірші заздалегідь, чи вони виникають спонтанно?
- По-різному... Буває, миттєво, за кілька хвилин вже по аркушеві біжить рядок за рядком, строфа за строфою, і нічого не треба правити. А інші народжуються роками, виношуються під серцем, наче дитина.
- Як рідні ставляться до вашої творчості?
- Моя сім'я уся є творчою і в усьому мене підтримує.
- Чи є у вас улюблена поезія?
- Ні, напевно, немає, бо кожен вірш - це частинка тебе.
- Чи є у вас напрацювання на сьогоднішній час?
- Є вірші, оповідання-притчі з філософським спрямуванням.
На завершення поетеса прочитала свої нові поезії, зокрема, вірш про маленьку батьківщину - рідне село Малушку.
Сльоза зрадлива в трави пророчилась. Гей, неодмінно римами зросте. Село моє, мені ти часто снилось, Ти частка серця, близьке і святе.
Усім присутнім школярам та гостям Людмила Степанівна побажала: «Живіть, учіться, працюйте, не бійтеся поразок та невдач, починайте спочатку, творіть, розвивайте свої таланти, які живуть у ваших серцях. Учіться бачити красу світу навколо себе - і тоді любов увійде у ваші душі».
А ще гостя дарувала свої книжки з автографами для близьких їй людей. Бібліотеці подарувала картину «Ой летіли дикі гуси». Після завершення свята Людмила Власюк ще довго спілкувалася зі своїми односельцями, родичами, директором школи О.М.Ткачем,
Підготували свято завідуюча ПШБ М.С.Сулім і вчитель української мови та літератури В.М.Марійчик.
Людмила ТАРАСЮК, учитель Малушківської ЗОШ
***********************************************************************************
Мотруніч О. Їх перше місце роботи. - Надслучанський вісник. - 2015. - № 19. - 17 березня, с. 6
*********************************************************************************
Рачок П. Запрошує "Лісовичок" - Надслучанський вісник. - 2014.
*********************************************************************************
Мошняга Л. Із 104 жінок, які стали Матерями - героїнями, половина живе у Володимерецькому районі - Вільне слово. - 2007. - 1 січня
********************************************************************************
Рачок П. Ліси на радість людям - Надслучанський вісник. - 2007. - 4 квітня
*********************************************************************************
Боровець Б. М.Х.Шершун переконаний: у Малушці школа буде!
*****************************************************************************
Касянчук Ю. На Миколу від Миколи - Надслучанський вісник. - 2003. - 24 грудня
********************************************************************************
Шкулярук В. Наодинці з фазанами - Вільне слово. - 2005. - 26 вересня
********************************************************************************
Дехтяр В. На радість сільській дітворі - Надслучанський вісник. - 2007. - 10 лютого
******************************************************************************
Матящук С. День, що радість дарував - Надслучанський вісник. - 2013. - вересень
*****************************************************************************
Дехтяр В. Щоб серця проростали добром - Надслучанський вісник. - 2007. - 6 березня
*******************************************************************************
Дехтяр В. Про проблеми і перспективи - Надслчанський вісник -2009. - 4 березня - №27
*********************************************************************************
Немає коментарів:
Дописати коментар